Возз’єднання сім’ї в Чехії: хто має право, документи та порядок подання

Що таке возз’єднання сім’ї і хто може бути носієм

Возз’єднання сім’ї — це довгостроковий дозвіл на проживання (dlouhodobý pobyt) для близьких родичів, щоб вони могли жити разом із людиною, яка вже легально перебуває в Чехії. Цю людину називають приймаючою стороною (přijímající strana). Нею може бути громадянин третьої країни з довгостроковим або постійним перебуванням (dlouhodobý / trvalý pobyt), який прожив у Чехії щонайменше 15 місяців — або лише 6 місяців, якщо він має робочу карту (zaměstnanecká karta) чи синю карту (modrá karta). Носієм можуть бути й деякі заявники чи власники окремих дозволів (наукове дослідження, внутрішньокорпоративний переказ, інвестиції, пошук роботи чи старт-ап).

Строк дозволу за возз’єднанням прив’язаний до перебування носія: дозвіл видають на той самий період, але щонайменше на 1 рік. Якщо носій має постійне перебування (trvalý pobyt), дозвіл для родича можуть видати на строк до 2 років. Якщо заяву подано за кордоном, перед дозволом спершу видають довгострокову в’їзну візу (dlouhodobé vízum).

Хто має право: подружжя, діти, батьки та залежні дорослі діти

Право на возз’єднання має не кожен родич, і умови різняться за категоріями. Для подружжя обом має бути не менш ніж 20 років. Фактичні співмешканці (без офіційного шлюбу) під § 42a не підпадають — для них існують окремі маршрути (через сім’ю громадянина ЄС або інститут партнерства).

• Подружжя в офіційному шлюбі — обом має бути не менш ніж 20 років.
• Неповнолітні діти носія або його чоловіка чи дружини.
• Доросла дитина до 26 років — якщо вона безперервно навчається або не може себе утримувати за станом здоров’я (потрібно довести залежність, závislost).
• Самотній (неодружений, розлучений або вдівець/вдова) батько чи матір старші за 65 років.
• Батько чи матір будь-якого віку, які не можуть про себе подбати за станом здоров’я і вдома немає кому за ними доглянути.

З 1 січня 2025 року в Чехії діє інститут партнерства (partnerství, закон č. 123/2024 Sb.) для одностатевих пар — це не шлюб, але з майже рівними правами. Визнання укладених за кордоном одностатевих шлюбів на практиці різниться: рішення Суду ЄС (C-713/23, листопад 2025 року, на основі справи Coman C-673/16) вимагає визнання для цілей вільного пересування, коли задіяний громадянин ЄС, але для суто «третьокраїнних» справ за § 42a визнання не гарантоване. Це питання варто перевіряти окремо за конкретною ситуацією.

Які документи потрібні

Базовий пакет однаковий за логікою для всіх категорій, але конкретний перелік краще звіряти з тим посольством, де ви подаєте. Усі документи, окрім проїзного документа та фотографії, мають бути не старші за 180 днів, із засвідченим (судовим) перекладом чеською та вищою автентифікацією (apostila або superlegalizace). Анкету заповнюють великими латинськими літерами.

• Заповнена анкета (žádost) і чинний закордонний паспорт — зазвичай із 2 чистими сторінками й достатнім запасом дії після запитаного перебування (точний запас уточнюйте в конкретному посольстві).
• Документи з РАЦСу про спорідненість — оригінали (matriční doklady): свідоцтво про шлюб для подружжя, свідоцтво про народження для дітей і батьків, із засвідченим перекладом чеською та апостилем/суперлегалізацією.
• Підтвердження достатнього доходу, що покриває прожитковий мінімум (životní minimum) усієї сім’ї плюс витрати на житло.
• Підтвердження забезпечення житлом (doklad o zajištění ubytování) — договір оренди або нотаріально завірена згода власника з випискою з кадастру.
• Довідка про несудимість (výpis z rejstříku trestů) для кожного заявника старшого за 15 років — із країни громадянства та з будь-якої країни, де ви прожили понад 6 місяців за останні 3 роки. Цей документ вимагається офіційно, не вважайте його необов’язковим.
• Фотографія (деякі посольства, наприклад у Москві чи Кишиневі, просять 2 розрізані фото 3,5 × 4,5 см із підписом на звороті).
• Комплексне медичне страхування (komplexní zdravotní pojištění) з покриттям від 400 000 євро.

Щодо страхування важлива деталь: мінімальний ліміт покриття становить 400 000 євро на страховий випадок (раніше було 60 000 євро), без співоплати застрахованого, а укласти поліс можна на строк від 4 до 60 місяців. Із 20 вересня 2023 року монополія PVZP скасована — поліс можна оформити в будь-якого ліцензованого страховика, який пропонує комплексне покриття, прийняте OAMP, а не лише в PVZP. Якщо ж носій — громадянин Чехії чи ЄС, член сім’ї зазвичай покривається державним медичним страхуванням (VZP) замість комерційного.

Порядок подання, збори, строки та в’їзд

Заяву подають особисто і за попереднім записом — як правило, у чеському посольстві в країні проживання родича. За дитину до 15 років подає законний представник. Можлива співбесіда з перекладачем. Адміністративний (консульський) збір становить 2 500 Kč, а для осіб до 15 років — 1 000 Kč; у разі відмови він не повертається. Паперові гербові марки (kolkové známky) скасовані з 1 січня 2025 року — на території Чехії збір сплачують карткою в офісі MV ČR, банківським переказом через офіційний платіжний генератор на порталі ipc.gov.cz або, в окремих випадках, інакше. Для членів сім’ї громадян ЄС/ЄЕП/Чехії за окремим маршрутом збір становить 200 Kč (а не безкоштовно).

1. Записуєтеся на прийом і подаєте заяву особисто в посольстві (або, в окремих випадках, в OAMP MV ČR на території Чехії — наприклад, для дітей, народжених у ЧР).
2. OAMP MV ČR розглядає справу. Офіційний максимальний строк для заяв про довгострокове перебування — до 270 днів. Для заяв, поданих усередині країни, орієнтуються на 60-денний строк, який на практиці часто продовжують до 270 днів, коли запитують додаткові документи.
3. У разі схвалення заяви, поданої за кордоном, видають довгострокову в’їзну візу (типово чинну 6 місяців / до 60 днів перебування) для поїздки до Чехії.
4. Після приїзду потрібно з’явитися в OAMP MV ČR протягом 3 робочих днів і здати біометрію, щоб отримати картку дозволу на проживання.

Строк розгляду може призупинятися, якщо відомство запитує додаткові документи — тоді «годинник» зупиняється до їх подання. Як правило, очікується, що носій прожив у Чехії не менш ніж 15 місяців до возз’єднання з чоловіком чи дружиною; для власників робочої карти (zaměstnanecká karta) чи синьої карти (modrá karta) цей мінімум скорочений до 6 місяців. Зверніть увагу: власники самої лише довгострокової візи не мають вільного доступу до ринку праці, а в держателів дозволу за возз’єднанням робоча ситуація зазвичай прив’язана до мети дозволу.

Розлучення та діти, народжені в Чехії

Розлучення не скасовує чинний дозвіл автоматично. Але воно усуває підставу для продовження за шлюбом: продовжити перебування саме в цій категорії вже не вдасться, і OAMP MV ČR може (хоча й не зобов’язане) дозвіл анулювати. Про зміну сімейного стану потрібно повідомити OAMP MV ČR протягом 3 робочих днів.

Якщо ви прожили в Чехії достатньо довго (як правило, 2 роки і більше) або у вас є робота чи діти, які тут проживають, то зазвичай можна подати на зміну мети перебування (změna účelu pobytu) — наприклад, на працевлаштування (zaměstnání), виконавши вимогу щодо мінімального доходу. Тобто розлучення не означає автоматичної втрати права жити в Чехії, але потребує своєчасних дій. Діти, які тут проживають, — сильний аргумент зберегти дозвіл (найкращі інтереси дитини).

Дитина, народжена в Чехії в батьків-негромадян, НЕ отримує чеського громадянства автоматично — діє принцип крові (ius sanguinis, закон č. 186/2013 Sb.). Спершу пологовий будинок повідомляє матрику (matrika), яка видає свідоцтво про народження (rodný list) — це доказ народження, а не дозвіл на перебування. Потім у консульстві країни походження отримують паспорт дитини, а далі протягом 60 днів від народження подають на дозвіл для дитини в OAMP MV ČR — дитина отримує той самий тип перебування, що й у батька-заявника (а якщо хоча б один із батьків має постійне перебування, перебування дитини від народження вважають постійним).

Ваші права та захист: пропорційність, інтереси дитини, оскарження

Відмова у возз’єднанні сім’ї не може бути автоматичною. Виняток із міркувань громадського порядку (директива 2003/86/ES) застосовують обмежено, і він потребує оцінки пропорційності. Судимість за тяжкий злочин МОЖЕ стати підставою для відмови чи анулювання, але не автоматично: відомство зобов’язане провести індивідуальну оцінку для кожного випадку. Це підтвердив Суд ЄС у справах G.S. і V.G. (C-381/18 і C-382/18, 12 грудня 2019 року). До відмови за записами ENO/SIS (§ 56 ZPC) підхід такий самий — вона теж не може бути автоматичною.

У кожному рішенні про перебування відомство зобов’язане оцінити пропорційність втручання в приватне та сімейне життя (стаття 8 ЄКПЛ, § 174a ZPC) — зокрема й у разі відмов та припинення провадження. Враховуються критерії Європейського суду з прав людини (справи Boultif, Üner): тяжкість порушення, тривалість проживання, сімейна ситуація, найкращі інтереси дітей, зв’язки з обома країнами. Розширений сенат NSS у рішенні RS 12/2024 (зі справи 8 Azs 99/2023, ухвалено 5 листопада 2025 року) підтвердив, що пропорційність за статтею 8 ЄКПЛ потрібно оцінювати навіть тоді, коли провадження припиняють із процесуальних підстав за § 66 správního řádu, якщо втручання у приватне чи сімейне життя очевидне або на нього посилаються.

Окремо діє принцип найкращих інтересів дитини (стаття 3(1) Конвенції про права дитини) — це безпосередньо застосовне й першочергове міркування в міграційних рішеннях, що стосуються дітей. За практикою розширеного сенату NSS (RS 12/2024 зі справи 8 Azs 99/2023, 5 листопада 2025 року; а також NSS 3 Azs 4/2020) органи та суди мають оцінювати вплив на інтереси дитини в усіх рішеннях, зокрема процесуальних. «Першочергове» означає провідне міркування, а не таке, що безумовно переважує все інше.